Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Krasnoselskiy M$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Krasnoselskiy M. V. Using epidural anesthesia with preserved spontaneous breathing in oncological patients during long-term gynecological laparoscopic interventions [Електронний ресурс] / M. V. Krasnoselskiy, Ye. M. Krutko, M. V. Shulga, V. G. Seredenko, Ye. V. Shulga // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 5. - С. 141-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_5_26 Для збереження спонтанного дихання при забезпеченні комфортної анестезії з використанням епідурального знеболювання під час годинних оперативних втручань є необхідність більш досконально вивчити можливість її проведення з метою запобігання вірогідним ускладненням та забезпечення комфортного стану пацієнток. Мета роботи - вивчення та обгрунтування доцільності використання епідуральної анестезії з проведенням седації на спонтанному диханні в онкохворих при тривалих гінекологічних лапароскопічних втручаннях для забезпечення анестезії з випереджаючою терапією імовірних ускладнень та досягнення більш комфортного стану пацієнток. Проведено дослідження 64 жінок віком 62,6 +- 2,1 року, хворих на рак яєчників, тіла і шийки матки при гінекологічних лапароскопічних втручаннях I та II класу за шкалою ASA, яких було стратифіковано залежно від типу анестезіологічного забезпечення: група А (контрольна; n = 25 осіб) - комбінована загальна анестезія з епідуральним знеболюванням за стандартними протоколами та група Б (n = 39) - епідуральна анестезія на спонтанному диханні з проведенням седації. Концентрації цитокінів інтерлейкіну-6 та -8 у плазмі вимірювали до втручання та через 4 і 24 години після операції. Загальну якість життя, пов'язану зі здоров'ям, оцінювали із застосуванням стандартного короткого опитувальника оцінки статусу здоров'я SF-36 за методологією Evidence. Отримані результати свідчать про те, що в групі з проведенням анестезії за нашою методикою спостерігалося покращання якості життя та показників клітинного імунітету. Важливою є відсутність суттєвих ускладнень при використанні цього виду наркозу. Висновки: епідуральна анестезія з додаванням пропофолової або тіопенталової інфузії на спонтанному диханні забезпечує мінімальну інвазивність при тривалих втручаннях, є більш комфортною для пацієнток, виправданою як психоемоційно, так й економічно, що свідчить про її пріоритетне використання.
| 2. |
Krasnoselskiy M. V. Comparison of combined general anesthesia with and without epidural morphine on the background of redox therapy in cancer patients with multiorgan resections [Електронний ресурс] / M. V. Krasnoselskiy, Ye. M. Krutko, E. S. Protcenko, Ye. V. Shulga, M. V. Shulga // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 6. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_6_8 На сьогодні недостатньо даних щодо післяопераційного епідурального знеболювання з використанням морфіну та проведення окисно-відновної терапії в онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями з подальшою оцінкою показників імунітету. Мета роботи - вивчення інтраопераційного використання епідурального морфіну у порівнянні з комбінованою загальною епідуральною анестезією, а також проведення окисно-відновної терапії в онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями з оцінкою показників імунітету для забезпечення анестезії з випереджаючою терапією можливих ускладнень та одержання більш комфортного стану пацієнтів. Під час дослідження було обстежено 117 пацієнтів із місцево-поширеним пухлинним процесом шлунково-кишкового тракту з мультиорганними хірургічними втручаннями за життєвими показаннями (<$E67,6~symbol С~3,7> року). Усіх пацієнтів було розподілено на 4 групи залежно від типу анестезії та антиоксидантної терапії. Було виділено групи з інтраопераційним використанням епідурального морфіну та без нього. Як антиоксидантну терапію використовували L-орнітин L-аспартат з комплексом кверцетину з повідоном. Вимірювали показники клітинного та гуморального імунітету на прикладі субпопуляційного визначення відносної кількості лімфоцитів CD3<^>+ та IgA до і через 4 і 24 год після операції. Загальну якість життя, пов'язану зі здоров'ям, оцінювали із застосуванням стандартного "Короткого опитувальника оцінки статусу здоров'я" SF-36 за науково обгрунтованою методологією. Одержані результати свідчать за те, що в групі з використанням епідурального морфіну ступінь ефективності знеболювання був достатнім, але було зареєстровано ускладнення, у тому числі у вигляді апное у разі використання морфіну та незначного погіршення показників імунітету. За застосування окисно-відновної терапії було досягнуто як поліпшення якості життя, так і більш значного покращання показників імунітету. Висновки: проведення комбінованої епідуральної анестезії без використання морфіну на тлі корекції окисно-відновного метаболізму в онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями більш комфортне для пацієнтів, менш небезпечне через відсутність розвитку апное, психоемоційно і економічно виправдане, що свідчить про її пріоритетне використання.
|
|
|